Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Тривогами, дистанційним навчанням, обстрілами та волонтерством. Таким запам’ятали цей навчальний рік вчорашні одинадцятикласники ліцею №3. Сьогодні вони – випускники. Інтелігентні та рішучі, діти з вдячністю танцюють на шкільному подвір’ї на під музику Скрябіна. Надскладний навчальний рік минає.
Освітяни кажуть, цей рік був суцільним викликом, та вчителі пристосувалися: допомогли згуртованість, рішучість, почуття відповідальності за дітей.
«Важко було під час обстрілів бути з дітьми в укриттях, коли летіли ракети… Не опускати рук допомагало почуття відповідальності за дітей та те, що ми маємо дійти до кінця. Нас хлопці ТАМ захищають, аби ми тут мали можливість навчати та вчитися», - говорить Олена Сікалюк, вчителька німецької мови. Каже, вчителі, учні та батьки волонтерили в усіх напрямках: організовували благодійні ярмарки, плели сітки у спортзалах, допомагали переселенцям одягом та їжею.
Війна позбавила учнів позитивних емоцій та хороших моментів. Випускниця Анна Якимчук каже: «Хотілося б, щоб останній рік навчання пройшов інакше: з гарними враженнями та моментами…Але запам’яталося насамперед, як під час дистанційних уроків вмикається сирена на додатку телефона, потім і за вікном. Доводилося чути й звуки вибухів, інколи тремтіли вікна та стіни будинку. Але ми справилися…».
Кажуть, справилися через відчуття єдності зі своєю країною, з вірою у Перемогу та у безтурботний галас на шкільних подвір’ях.
